Непосидючий інженер Сергій Марков (Олєґ Янковський) переживає кризу середнього віку. Напередодні сорокарічного ювілею він відчайдушно чіпляється за плинну молодість: нервово заграє з коханками, хуліганить з випадковими пацанами, артистично хамить колегам по роботі. Хоча відносини Маркова з реальністю балансують між екзистенційною драмою, де йому «справді погано», та балаганними номерами, особливим чином вони контрастують на тлі моралізаторського побуту пізнього «брєжнєвізму». Втома від життя середнього радянського інженера в них відчувається, як втома від епохи, в якій польоти можливі лише уві сні. Фільм знімався Балаяном в древньому та сонному російському Володимирі за участі зіркових московських авторів 80-х та в компанії його постійних співаторів, оператора Вілена Калюти та композитора Вадима Харпачова. Перший з них надав міському побуту поетичний фотографічний вимір, другий своїми синтезованими звуками, немов відповідав за зв’язок героїв з космічними сферами.
